арестованное имущество

Дуже часто я отримую електронні повідомлення з майже однаковим змістом - "У мене є "копійковий" борг перед фінансовою установою/заборгованість перед комунальниками/штраф за порушення одних з тисячі різних правил. Суд виніс рішення не на мою користь, а тепер виконавча служба наклала арешт на моє житло, і я позбавлений можливості продати свій будинок. Що робити?"

Згідно ст.52 ЗУ № 606-XIV, у разі якщо Ваш борг складає менше десяти мінімальних зарплат (на сьогоднішній день - 12180 грн), державний виконавець не може звернути стягнення на Ваше єдине житло. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити максимум заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Проте, державні виконавці дуже часто накладають арешт на нерухоме майно одразу ж як тільки отримують відомості про його наявність, не дивлячись на суму боргу. Посилаються вони при цьому на ч.1 ст.57 ЗУ № 606-XIV, аргументуючи це тим, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

При цьому виконавці не розуміють, що потрапляють у логічну пастку, яку самі ж собі підготували, оскільки ст.57 ЗУ № 606-XIV регулює питання опису, арешту, вилучення та передачі на реалізацію майна боржника саме як встановленої послідовності дій з виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на майно. Лише в цьому випадку арешт майна забезпечує "реальність виконання".

А накладання арешту на майно у тому випадку, коли наявна законодавча заборона на його відчуження, можна розцінювати лише як психологічний тиск на боржника. Не бажаючи виконувати свою роботу з проведення "всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника", державний виконавець, фігурально, вішає над головою боржника "Домоклів меч", знаючи, що, нехай і через п'ять років, але людина погасить борг, оскільки не зробивши цього вона не зможе вчиняти будь-яких дій зі своєю нерухомістю. Така позиція може і спрощує виконавцеві життя, проте вона не є прийнятною для правової держави, оскільки протирічить вимогам законодавства. Такої ж думка превалює в судовій практиці, де суди також погоджуються з тим, що накладати арешт на нерухоме майно у разі відсутності реальної можливості звернути на нього стягнення - незаконно. Зокрема така позиція прямо чи опосередковано викладена в рішеннях: від 06.11.2013 р. по справі № 0306/1427/12; від 09.04.2014 р. по справі 4-с/400/1/14; від 30.05.2013 р. по справі 711/1376/13-ц; від 16.10.2014 р. по справі № 464/5042/14 та багатьох інших.

І все ж таки, давайте визначимось, що державний виконавець - така ж людина, як і інші. А для людини характерно - помилятися. Отже, якщо з Ваших міркувань, виконавець вчинив якісь дії неправомірно, не приймайте цього на свій особистий рахунок та не шукайте з ним сварки. Використовуйте закріплену в законі можливість судового оскарження дій державного виконавця, з метою захисту своїх законних прав.